Нині жоден економіст, пишучи про індивідуальну поведінку, не може обійтися без розгляду психологічних характеристик процесу прийняття рішень. ЕП та її застосування вже склалися в особливу галузь економічного знання - поведінкову економіку. Вона впевнено освоює щонайширше коло економічних проблем: від власне теорії індивідуальної поведінки до завдань суспільного вибору і фінансової економіки.
Ця молода наука наразі ще формує свою дослідницьку програму на стику економіки, психології, математики і навіть філософії. У своїх дослідженнях Д.Канеман і А.Тверські виявили багато раніше невідомих фактів і феноменів (нетранзитивність переваг, закон малих чисел, теорія поаспектного виключення, теорія вибору альтернатив), які точніше характеризують людську поведінку. Зібраний багатий емпіричний матеріал дав підстави для перегляду усталених методів і доктрин, починаючи з основи основ - моделі раціональної економічної людини. Адже більшість людей,які схильні систематично приймати рішення керуються не раціональними, а інтуїтивними міркуваннями, які Д.Канеман і А.Тверські назвали поведінковими евристиками.
Такі підходи, альтернативні неокласичному, доречні там, де ринок функціонує неефективно, немає надійної інформації про теперішнє і майбутнє, і тому є можливість азартної гри і панують емоції; там де вибір має унікальний характер і робиться "на все життя", так що дані про розподіл імовірностей не застосовується.

За монографією М. Довбенка "Криза економіки - не криза науки".